Порядок проведення роботи. Перед проведенням аналізу індикаторні трубки необхідно витримати протягом 30 хвилин для вирівнювання їх температури до рівня температури оточуючого

Перед проведенням аналізу індикаторні трубки необхідно витримати протягом 30 хвилин для вирівнювання їх температури до рівня температури оточуючого середовища.

Для визначення концентрації газу (пари) відкривають кришку повітрозабірного пристрою, відводять фіксатор, берутть шток і вставляють його в направляючу втулку таким чином, щоб накінечник фіксатора сковзав по канавці штока, над якою вказано об’єм просмоктуваного повітря (таблиця 1).

Рукою натискають на головку штока сильфона до тих пір, поки кінець фіксатора не дійде верхнього заглиблення в канавці штока.

Індикаторну трубку обережно звільняють від герметичних ковпачків, аби не забруднити їх герметиком. Легким постукуванням по стінках трубки перевіряють її герметичність і якщо при цьому між стовбчиком порошка і тампоном утворився просвіт, його треба ліквідувати натисканням стержня на тампон. Після цього трубку приєднують до резинової трубки повітрязабірного пристрою. При наявності у повітрі, що аналізується, сторонніх парів (газів), які заважають проведенню основних аналізів, такі сторонні газі влавлюють фільтруючим патроном. Для цього фільтруючий патрон приєднують за допомогою резинової трубки до індикаторної трубки вузьким краєм встик.

Для визначення концентрації окису азоту окислювальну і поглинально-окислювальну трубки приєднують до індикаторної трубки краєм, що містить темно-фіолетовий порошок.

Натискаючи однією рукою на головку штока, другою відводять фіксатор. Як тільки шток почне рухатись, фіксатор звільняють і включають секундомір. Коли фіксатор ввійде в нижне заглублення канавки штока, має відбутися характерне клацання, але просмоктування повітря ще не відбувається. Загальний термін просмоктування повітря має відповідати вказаному в таблиці 1.

При просмоктуванні заданого об’єма повітря тривалість хода штока має не перевищувати межі, вказані на етикетці вимірювальної шкали для певного газу (пари). Якщо тривалість руху штока менше вказаного на шкалі приладу, то шар порошку в трубці досить ушільнений і навпаки.

Концентрацію газу встановлюють, порівнюючи нижню межу стовбчика фарбованого порошка індикаторної трубки з початком вимірювальної шкали етикетки. Цифра на шкалі, що співпадає з верхнєю межєю фарбованого стовбчика порошка вказує концентрацію газа (пару), що аналізується. Вимірювання на кожному об’ємі проводити не менше 3 разів.

3.4. Розрахунок кількості повітря, що подається.

Розрахунок кількості повітря, що подається в приміщення системою припливно-витяжної вентиляції з метою підтримання оптимальних санітарно-гігієнічних умов, аби не допустити перевищення ПДК шкідливих газів у виробничих приміщеннях, визначають за формулою:

де Lo – об’єм повітря, що видаляється з робочої зони приміщення місцевими відсосами, загальнообмінною системою і на технологічні потреби, м3/ год;

Z – кількість шкідливих речовин, що надходять у повітря приміщення, мг/год;

Zo – концентрація шкідливих речовин у повітрі, що видаляється з робочої зони, мг /м3;

Zn - концентрація шкідливих речовин у повітрі, що подається в приміщення, мг /м3;

Zух - концентрація шкідливих речовин у повітрі, що видаляється з приміщення за межами робочої зони, мг /м3.

При розрахунках слід брати до уваги:

для робочої зони, мг/м3

для населених пунктів, мг/м3.

При розрахунках кількості зовнішнього повітря, що надходить в приміщення, слід користуватись даними таблиці 2 і вказівками

Таблиця 2

Вихідні дані для розрахунків

Назва параметра Умовне позначення Варіант
1.Кількість повітря, м3/год 2.Кількість шкідливих речовин 3.Назва шкідливих речовин Lo Z 10.102 10.106 СО 20.102 20.106 H2S 30.102 30.106 SO2
4. Максимально допустима концентрація шкідливих речовин для робочої зони приміщення, мг/м3 Вибирати згідно ГОСТ 12.1.005-88
5. Максимально допустима концентрація шкідливих речовин для населених міст, мг/м3 Вибирати згідно ДНАОП 0.03-3.01-71

4. ПРОТОКОЛ ЗВІТУ

Результати досліджень і розрахунків по лабораторній роботі занести в таблиці 3 і 4.

Таблиця 3

Результати вимірювання загазованості експрес-методом

Назва параметру H2S CO SO2
1. Об’єм газа, пропущеного через прилад, мл 2. Вимірювання кольору порошка в індикаторній трубці 3.Концентрація шкідливих речовин, мг/м3 4.ПДК: для населених міст для робочої зони 5. Клас шкідливості 6. Перевищення ПДК для населених міст для робочої зони 7. Засоби індивідуального захисту

Таблиця 4

Результати розрахунку кількості зовнішнього повітря

Назва параметра Умовне позначення Метод визначення Вели-чина
1. Об’єм повітря, м3/год 2.Кількість шкідливих речовин, мг/год 3. ПДК шкідливих речовин в робочій зоні приміщення, мг/м3 4.ПДК шкідливих речовин для населених міст, мг/м3 5.Розрахункове значення кількості зовнішнього повітря, м3/год Lo Z За табл. 2 За табл. 2 ГОСТ 12.1.005-88 ДНАОП 0.03-3.01-71 За формулою (1)

5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

Головною потенційною небезпекою під час виконання даної роботи є хімічні реактиви, що використовують для отримання газів, а також отримані токсичні гази. Саме тому під час роботи особливу увагу слід приділяти безпечному поводженню з хімічними речовинами. З хімічних реактивів, що використовують в роботі, найбільшу небезпеку являють сірчана, соляна і мурашкова кислоти, сульфід і сульфіт натрію, а також гази СО, H2S і SO2. Під час роботи з цими реактивами слід дотримуватись особливої уваги.

Додавання реактиву з розподільної лійки 3 проводять невеликими порціями, бо надлишок реактивів, що вступають в реакцію призводить до бурного проходження реакції і виділення великої кількості газів, що може привести до розриву реактора 2 і посудини 5. Під час роботи на установці необхідно завжди знаходитись з боку захисного екрана. Категорично забороняється студентам додавати реактиви в реактор 2 і розподільну лійку 3. Цю роботу має виконувати лаборант кафедри або викладач. При отриманні газів не можна перевищувати тиск газів в посудині більше 5 мм вод. ст. Якщо випадково відбудеться розливання реактивів або порушення герметичності установки, то слід терміново повідомити про це викладача і зупинити роботу.

6. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1.Назвіть характерні викиди в атмосферу на промислових підприємствах.

2.Чому відбувається викидання шкідливих речовин в атмосферу?

3.На чому базується принцип визначення H2S, SO2 і CО експрес-методом?

4.Чому дорівнює ПДК H2S, SO2 і CО для населених міст і для робочої зони виробничих приміщень? Яка з цих величин більша і чому?

5. До якого класу небезпеки відносять кожен інгредієнт (H2S, SO2 і CО) ?

6.Як в лабораторних умовах отримують газові суміші, що містять гази H2S, SO2 і CО? Напишіть хімічні реакції.

7. За якою формулою проводять розрахунок зовнішнього повітря, що подається в приміщення системою приточно - витягувальної вентиляції?

8. З якою метою подають свіже повітря в приміщення системами приточно - витягувальної вентиляції?

7. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1.Універсальний переносний прилад УГ-2.

1. Індикаторні трубки.

8. ЛІТЕРАТУРА.

1. ДНАОП 0.03-3.01-71 (СН 245-71) Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий

2. ГОСТ 12.1.005-88. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони.

3. ГОСТ 12.1.014-84. Система стандартов безопасности труда. Воздух рабочей зоны. Метод измерения концентраций вредных веществ индикаторными трубками.

4. Успенский С.Д. Лабораторный практикум по охране труда в текстильной промышленности.- М.: Легкая индустрия,- 1972.

5. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання / К.Н.Ткачук, М.О.Халімовський, В.В.Зацарний та ін. – К.: Основа, 2006 – 448 с.

6. Запорожець О.І., Протоєрейський О.С., Франчук Г.М., Боровик І. М. Основи охорони праці. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 264 с.

7. Основи охорони праці:. /В.В. Березуцький, Т.С. Бондаренко, Г.Г.Валенко та ін.; за ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.:Факт, 2005. – 480 с.

8. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник –– Львів: УАД, 2006 – 336 с.

9. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. :2-е изд. , переработ. И доп.- М.: Энергоатом издат,1984.- 834 с.

10. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.

М.:Стройиздат, 1976. С.96-97.

Лабораторна робота №6

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ

МЕТА РОБОТИ.

1. Практично визначити коефіцієнти прородного освітлення (КПО) в точках характерного перерізу приміщення лабораторії.

2. Визначити нормоване значення коефіцієнта природного освітлення лабораторії.

3. Визначити площу світлових отворів в стінах, що забезпечують нормоване значення коефіцієнта природного освітлення.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.

Загальні положення. Світло забезпечує зв’язок організму людини з оточуючим середовищем і має високу біологічну і тонизуючу дію. Більше 90% всієї інформації про зовнішній світ людини отримує завдяки органам зору. Раціональне виробниче освітлення поліпшує умови функціонування органів зору, знижує стомлення, сприяє підвищенню продуктивності праці, зменшенню кількості брака, знижує виробничий травматизм і потенційну небезпеку багатьох виробничих чинників, позитивно впливає на психологічний настрій працюючих.

Недостатня освітленість призводить до перенапруги і швидкої втомлюваності органів зору. Через несвоєчасне бачення місць потенційної виробничої небезпеки підвищується виробничий травматизм, діє гнітюче на організм і психічний стан людини.

Для освітлення виробничих приміщень використовують:

· природне освітлення, що створюється сонячним світлом (прямим і відбитим);

· штучне освітлення, створюване електричними джерелами світла;

· сполучене освітлення, при якому у світлий період доби недостатне за нормами природне освітлення доповнюють штучним.

Природне освітлення за своїм спектральним складом є найсприятливішим для органів зору, чинить оздоровлюючу і тонизуючу дію на організм людини. За конструктивними особливостями природне освітлення підрозділяють на:

· бокове, що забезпечується через світлові отвори в зовнішних стінах (вікна);

· верхнє, що забезпечується через світлові отвори в плитах перекриття та фонарі;

· комбіноване – поєднання бокового і верхнього природного освітлення.

Норми природного освітлення. Одним із основних кількісних показників, що характеризують виробниче освітлення, є освітленість.

Освітленість Е (лк) – це щільність світлового потоку на освітлюваній поверхні і визначається як відношення світлового потоку Ф (лм) до площі освітлюваної ним поверхні S (м2).

(1)

Суттєвим недоліком природного освітлення є значні коливання освітлення залежно від пори року, доби, хмарності і ступеню відбиття світла поверхнєю землі. Така непостійність природного освітлення не дозволяє характеризувати і нормувати його абсолютними значеннями освітленості в лк. Саме тому природнє освітлення стали характеризувати і нормувати коефіцієнтом природної освітленості КПО (е).

КПО – це відношення освітленості точки всередині приміщення Евн до одночасної зовнішньої горизонтальної освітленості, що створюється розсіяним світлом повністю відкритого неба,%

(2)

Нормовані значення КПО встановлені СНіП ІІ-4-79 залежно від характеристики зорової роботи, вида освітлення, розміщення споруди на території України і орієнтації вікон за сторонами горизонту.

Нормоване значення КПО для споруд, розміщених у 1,2, 3, 4 і 5 поясах клімату України, визначають за формулою:

(3)

де - значення КПО для споруд, розміщених в ІІІ поясі світлового клімату, визначається залежно від характеристики зорової роботи і виду природного освітлення по таблицям 1 і 2;

m – коефіцієнт світлового клімату, визначається залежно від поясу світлового клімату по таблиці 3;

С – коефіцієнт сонячності клімату, визначається залежно від поясу світлового клімату і орієнтації вікон за сторонами горизонту по таблиці 4.

При боковому освітленні нормують мінімальне значення КПО (емін) : при односторонньому освітленні – точці, розміщеній на відстані 1 м від стіни, найвіддаленішої від вікон; при двосторонньому освітленні – в точці посередині приміщенняна висоті умовної робочої поверхні. При верхньому і комбінованому освітленні нормують середнє значення КПО. Під умовною поверхнєю приймають умовна горизонтальна поверхня, розміщена на висоті 0,8 м над рівнем полу.

Розрахунок площі світлових отворів. Попередній розрахунок площі світлових отворів відповідно вимог СНіП ІІ-4-79 полягає у встановленні відношення площі світлових отворів до площі полу приміщення у відсотках, що забезпечує нормоване значення КПО.

При боковому освітленні приміщення таке співвідношення визначають за формулою:

(4)

де So – площа світлових отворів (вікон), м2;

SП – площа пола приміщення, м2;

ен – нормоване значення КПО, %;

Кз – коефіцієнт запаса, приймають по таблиці 5;

r1 – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО за рахунок відбиття світла при боковому освітленні, приймають по таблиці 8;

Кзд – коефіцієнт, що враховує затінення вікон будівлями, які знаходяться напроти, визначають по таблиці 9;

- світлова характеристика вікон, визначається по табл.6;

τо – загальний коефіцієнт світлового пропускання, визначається за формулою:

(5)

де 1 – коефіцієнт світлового пропускання матеріалу, визначається по таблиці 7;

2 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в перехрестях вікон, визначають по таблиці 7;

3 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в конструкціях приміщення, визначають по таблиці 7, (при боковому освітленні 3 = 1;

4 – коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях. При відсутності таких пристроїв τ4 =1.

5 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, що встановлюється під фонарями, приймають рівним 0,9.

При верхньому освітленні:

(6)

де Sф – площа світлових отворів при верхньому освітленні, м2;

ή ф – світлова характеристика фонаря або світлового лтвору в площині покриття;

r2 – коефіцієнт, що враховує підвищення КРО за рахунок відбиття світла при верхньому освітленні;

Кф – коефіцієнт, що враховує тип фонаря.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

Прилади. Переносний фотоелектричний люксметр Ю 116 призначений для вимірювання освітленості. Може використовуватись для контролю освітленості і проведення науково-дослідних робіт.

Люксметр складається з вимірювача і окремого фотоелемента з насадками. Принцип дії приладу базується на явищі фотоелектричного ефекту. Під дією світлового потоку на чутливий елемент селенового фотоелемента в ланцюзі виникає електричний ток, що викликає відхилення стрілки приладу пропорційно освітленості фотоелемента. Прилад відградуйовано у люксах.

На вимірювачі приладу є дві шкали: 0 – 30 та 0 – 100 лк. На кожній шкалі точками відмічено початок вимірювання діапазона: на шкалі 0 – 30 точка знаходиться над відміткою 5, на шкалі 0 – 100 лк точка знаходиться на відміткою 17. Вимірювання на ділянках шкал нижче 5 і 17 відповідно не рекомендовано через значну похибку. Таким чином діапазон вимірювань 5 – 30 і 17 – 100 лк має найменшу похибку вимірювання. На передній панелі вимірювача є дві кнопки перемикання шкал і таблиця зі схемою використання насадок. Для встановлення стрілки вимірювача в нульове положення при відключенні фотоелемента є коректор. На боковій стінці корпуса вимірювача розміщено зніздо для при’єднання селенового фотоелемента.

Селеновий фотоелемент розміщений в пластмасовому корпусі і приєднується до вимірювача шнуром з вилкою для забезпечення вірної полярності підключення. Для розширення діапазону вимірювань на фотоелемент встановлюють спеціальні насадки (М, Р, Т і К) з різними коефіцієнтами послаблення.

Насадка М має коефіцієнт послаблення 10 і розширює діапазони вимірювання до 50-300 і 170 – 1000 лк. Насадка Р коефіцієнт послаблення 100, діапазони вимірювань 500-3000 і 1700 – 10000 лк. Накладка Т - коефіцієнт послаблення 1000, діапазони вимірювань 5000-30000 і 17000 – 100000 лк. Кожна з насадок (М,Р,Т) встановлюється на фотоелемент тільки разом з насадкою К, яка зменшує косінусну похибку і виконана у вигляді напівсфери з білої світлорозсіючої пластмаси з непрозорим пластмасовим кільцем, що має складний профіль. Самостійно (без інших насадок) насадка К не застосовується.

Для визначення освітленості фотоелемент встановлюють горизонтально на робочому місці, відлік показань проводять за шкалою вимірювача, також розміщеного горизонтально. Для визначення освітленості слід показник вілдповідної шкали помножити на коефіцієнт послаблення насадки. При роботі без насадок показник знімають безпосередньо з приладу.

При експлуатації люксметра необхідно захищати селеновий фотоелемент від надлишкового освітлення. Якщо величина освітленості невідома, то треба починати вимірювання з установки на фотоелемент послідовно насадок К,Т; К,Р; К,М і при кожній насадці спочатку натискать праву, а потім ліву кнопку перемикача шкал. Після завершення вимірювань:

· відключити фотоелемент від вимірювача люксметра;

· встановити на фотоелемент насадку Т;

· скласти фотоелемент в футляр.

На полу лабораторії в площині характерного розрізу приміщення наносять мітки на відстані 1, 2, 3, 4 і 5 м від світлового отвору (вікна).

Порядок проведення роботи.

Перед початком виконання лабораторної роботи ознайомитись з правилами техніки безпеки під час проведення робіт в лабораторії.

Практичне визначення КПО в точках характерного перерізу приміщення лабораторії.

1.Ознайомитись з конструкцією і правилами експлуатації люксметра Ю 116.

2. Провести заміри освітлення в точках характерного перерізу приміщення (Евн) на відстані 1,2,3,4 і 5 м від вікна лабораторії на висоті умовної робочої поверхні – 0,8 м (висота стоу). Одночасно провести заміри зовнішньої освітленості (Енар). Для цього фотометрист має бути всередині приміщення, другий – на відкритому місці або на даху споруди. За командою третьої особи або за звіреними годинниками фотометристи вимірюють одночасно горизонтальну освітленість зовні і всередині приміщення. Заміри мають проводитись в той момент, коли небо закрито хмарами.

Для визначення зовнішнього освітлення при виконанні лабораторної роботи дозволяється фотоелемент люксметра розмістити біля вікон у горизонтальному положенні. Отриманий показник освітленості збільшити у 2,3 раза, бо пластинку фотоелемента освітлює лише половина небосхила (друга півкуля закрита спорудою) і існують втрати світла при проходженні його через скло вікон.

За формулою (2) для кожної з п’яти точок характерного перерізу приміщення лабораторії визначити значення КПО. За отриманими даними побудувати графіки зміни КПО в точках характерного перерізу приміщення лабораторії.

Визначення нормованого значення КПО лабораторії.

1. За формулою (3) визначити нормоване значення КПО лабораторії в точці, розміщеній на відстані 1 м від стіни, найвіддаленішої від світлових отворів (вікон), на перехресті вертикальної площини характерного перерізу приміщення і умовної робочої поверхні. Місто Херсон знаходиться в IV поясі світлового клімату, південніше 50о північної довготи.

2. Зробити висновок про можливість проведення лабораторної роботи за умовами природного освітлення.

Розрахунок площі світлових отворів лабораторії, що забезпечують нормоване значення КПО.

За формулою (4) визначити площу світлових отворів (вікон) лабораторії. Вихідні дані для розрахунку прийняти відповідно варіанта, що вказує викладач. Середньозважений коефіцієнт відбиття ρ ср стелі, стін і полу для всіх варіантів прийняти рівним 0,5.

Вихідні дані для розрахунків.

Назва параметра Умовне позначення Варіант
1.Довжина приміщення, м 2.Глибина приміщення, м 3. Висота відж умовної робочої поверхні до верху вікна, м 4.Відстань розрахункової точки від вікна, м Lп В h1 L

ФОРМА ПРОТОКОЛА ЗВІТУ

Визначення КПО в точках характерного перерізу приміщення лабораторії

Відстань від вікна, м Е нар, лк Е вн, лк е, %

е, %

L, м

Графік зміни КПО в точках характерного перерізу приміщення лабораторії


m C eH Висновок

Визначення площі світлових отворів

Назва параметра Умовне позначення величина
1.довжина приміщення, м 2. глибина приміщення, м 3.висота від рівня умовної робочої поверхні до верха вікна, м 1. Відстань розрахункової точу\ки до вікна, м 2. Нормоване значення КПО 3. Коефіцієнт запаса 4. Відношення 5. Світлова характеристика вікон 6. Коефіцієнти світлового пропускання Від виду світлопропускання Від виду переплетіння вікон Від конструкцій будівлі Від сонцезахисних пристроїв Від втрат в захисній сітці Загальний 10.середньозважений коефіцієнт відбиття стелі, стін і полу 11. коефіцієнт, що враховує підвищення КПО за рахунок відбитого світла при боковому освітленні 12. коефіцієнт, що враховує затінення будівлею, що розміщена напроти 13. площа пола, м2 14. Площа вікон, м2 Lп В h1 L ен Кз Lп / В В / h1 L / В ήо τ1 τ2 τ3 τ4 τ5 τо ρср r1 К зд Sп Sо

4. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Які види природного освітлення застосовують для освітлення виробничих приміщень?

2. Які переваги і недоліки природного освітлення?

3. Що означає коефіцієнт природної освітленості КПО?

4. Як визначають нормоване значення КПО?

5. В яких точках приміщення нормується КПО при боковому верхньому і комбінованому природному освітленні?

6. Як визначають площу світлових отворів, що забезпечують нормоване значення КПО?

7. Який принцип дії фотоелектричного люксметра Ю 116?

8. За рахунок чого збільшується діапазон вимірювання освітленості люксметра Ю 116?

9. Який порядок вимірювання освітленості за допомогою люксметра Ю 116?

5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

Дана лабораторна робота не повязана з якою-небудь небезпекою і шкідливими умовами праці, тому під час проведення роботи слід дотримуватись загальних правил техніки безпеки в лабораторії.

6. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Люксметр Ю 116.

2. Розмітка пола лабораторії в площині характерного перерізу приміщення.

7. ЛІТЕРАТУРА

1. СНиП ІІ-4-79 Естественное и искусственное освещение.

2. Успенский С.Д. Лабораторный практикум по охране труда в текстильной промышленности.- М.: Легкая индустрия,- 1972.

3. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання / К.Н.Ткачук, М.О.Халімовський, В.В.Зацарний та ін. – К.: Основа, 2006 – 448 с.

4. Запорожець О.І., Протоєрейський О.С., Франчук Г.М., Боровик І. М. Основи охорони праці. Підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 264 с.

5. Основи охорони праці:. /В.В. Березуцький, Т.С. Бондаренко, Г.Г.Валенко та ін.; за ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.:Факт, 2005. – 480 с.

6. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник –– Львів: УАД, 2006 – 336 с.

7. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. :2-е изд. , переработ. И доп.- М.: Энергоатом издат,1984.- 834 с.

8. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. М.:Стройиздат, 1976. С.96-97.


Таблиця 1

Нормоване значення КПО для виробничих приміщень у ІІІ поясі світлового клімату (СН і П ІІ-4-79)

Характеристика зорової роботи Мінімальний розмір обєкта, мм Роз-ряд зоро-вої роб-оти Природне освітлення КПО, , % комбіноване освітлення, КПО, ,%
Верхне або верхне і бокове освітлення Бокове зі стійким сніговим шаром Бокове без снігового шару Верхне або верхне і бокове освітлення Бокове зі стійким сніговим шаром Бокове без снігового шару
Самої високої точності Менше 0,15 2,8 3,5 1,7
Дуже високої точності Від 0,15 до 0,3 ІІ 2,5 4,2 1,2 1,5
Високої точності Від 0,3 до 0,5 ІІІ 1,6 1,2
Середньої точності Від 0,5 до 1 ІV 1,2 1,5 2,4 0,7 0,9
Малої точності Від 1 до 5 V 0,8 1,8 0,5 0,6
груба Більше 5 0,4 0,5 1,2 0,3 0,3
Робота з виробами в гарячих цехах Більше 0,5 VІІ 0,8 1,8 0,5 0,6

Продовження таблиці 1

Характе-ристика зорової роботи Міні-маль-ний розмір об’єкта мм Роз-ряд зоро-вої робо-ти Природне освітлення КПО, , % комбіноване освітлення, КПО, ,%
Верхне або верхне і бокове освітлення Бокове зі стійким сніговим шаром Бокове без снігового шару Верхне або верхне і бокове освітлення Бокове зі стійким сніговим шаром Бокове без снігового шару
загальний нагляд за ходом виробн. Процесу VІІІ 0,2 0,3 0,7 0,2 0,2
періодичний нагляд за ходом виробн. процесу VIII 0,5 0,2 0,2 0,5 0,2 0,2
періодичний нагляд при періодич-ному перебуванні людей в приміщенні VIII 0,5 0,1 0,1 0,3 0,1 0,1

Таблиця 2

Нормоване значення освітлення і КПО для суспільних приміщень споруд, розміщених в ІІІ поясі (СНіП ІІ-4-79)

приміщення Площина: горизонтальна (Г), вертикальна (В) і висота площини над полом, м Штучне освітлення Природне освітлення, КПО, , %
Освітлення робочих поверхонь, лк Цилінд-річна освітленість, лк Показник дискомфорта, не більше Коефіці-єнт пуль-сації освітленості, % не більше верхнє освіт-лення Бокове зі стійким сніговим шаром Бокове без снігового шару
Учбові аудиторії, кабінети, лабораторії В - на середині дошки, Г- 0,8 на робочих столах - - - - - 1,2 - 1,5
Кабінети креслення і малю-вання В - на дошці, Г- 0,8 на робочих столах - - - - - - 1,6 -
Майстерні з обробки мета лів, дерева Г – 0,8 - 1,2 1,5
Кабинети викладачів Г - 0,8 - - 0,8

Таблиця 3

Значення коефіцієнтів світлового клімату (СНіП ІІ-4-79)

Пояс світлового клімату
Коефіцієнт світлового клімату, m 1,2 1,1 0,9 0,8

Таблиця 4

Значення коефіцієнта сонячності клімату С (СНіП ІІ-4-79)

Пояс Коефіцієнт сонячності клімату С
При світлових отворах, орієнтованих за сторонами горизонта (азімут, град) При зенітних фонарях
В зовнішних стінах споруд В прямокутних і трапецеідальних фонарях В фонарях типу “шед”
136 - 225 226 –315 46 - 135 316-45 69 – 113 249 - 293 24 – 38 204-248 159 - 293 339 - 28 316 - 45
0,9 0,95
ІІ 0,85 0,9 0,95
ІV вище 50 о півн. шир. 0,75 0,8 0,85 0,9 0,95 0,9
ІV нижче 50 о півн. шир. 0,7 0,75 0,95 0,8 0,85 0,9 0,95 0,85

Таблиця 5

Значення коефіцієнта запасу Кз (СНіП ІІ-4-79)

Приміщення і території Приклади приміщень Коефіцієнт запасу Кз
При природному освітленні і розміщенні скла При штучному освітленні
вертикально похило горизонтально Газорозрядні лампи Лампи накалювання
Виробничі приміщення, повітря яких міститьпилу, диму (мг/м3): а)більше 5 ; б)від 1 до 5 в)менше 1 г)значна концентрація пару кислот, лугів, газів, слабі розчини кислот Агломераційні фабрики, цементні заводи, Зварювальні цехи Механічні, збиральні цехи Цехи хімічних заводів, гальванічні цехи 1,5 1,4 1,3 1,5 1,7 1,5 1,4 1,7 1,8 1,5 1,8 1,5 1,8 1,7 1,5 1,3 1,5
Приміщення Читальні зали 1,2 1,4 1,5 1,5 1,3

Таблиця 6

Значення світлової характеристики ηо вікон при боковому освітленні

Відношення довжини приміщення Lп до його глибини В Значення світлової характеристики (ηо ) при відношенні глибини приміщення В до його висоти від рівня кмовної робочої поверхні до верха вікна (h1)
1,5 7,5
4 і більше 1,5 0,5 6,5 7,5 8,5 9,5 10,5 7,5 8,5 9,5 9,6 10,5 11,5 12,5 26,5 12,5 -

Таблиця 7

Значення коефіцієнтів світлового пропускання (СНіП ІІ-4-79)

Вид скла τ1 Вид віконного переплетіння τ2 Вид конструкцій покриття τ3
1.Скло віконне листове: одинарне подвійне потрійне 2.скло вітринне товщиною 6-8 мм 3.скло листове армоване 4.скло листове визерун-кове 5.Скло листове спеціальне: сонце-захисне контрастне 6.Органічне скло: прозоре молочне 7.Пустотілі скляні бло-ки (розсію вані) - прозорі 0,9 0,8 0,75 0,8 0,6 0,65 0,65 0,75 0,9 0,6 0,5 0,55 1.Переплетіння вікон і фонарів для про-мислових споруд А)дерев’яні: одинарні спарені подвійні окремі Б) стальні одинарні, що відкриваються Одинарні глухі Вікна стальні подвійні, що відкриваються Подвійні глухі 0,75 0,7 0,6 0,75 0,9 0,6 0,8 А) Стальні ферми Б)залізобетонні ферми В)балки і рами 0,9 0,8 0,8

Продовження таблиці 7

Вид скла τ1 Вид віконного переплетіння τ2 Вид конструкцій покриття τ3
8. скло-пакети 0,8 Переплетіння вікон житлових і допоміж-них споруд: А)дерев’яні Одинарні Спарені Подвійні Потрійні Б) сталеві Одинарні Спарені подвійні Потрійні В) склозалі-зобетонні панелі з пустотілими скло-блоками 0,8 0,75 0,65 0,5 0,9 0,85 0,8 0,7 0,9

Примітка: значення коефіцієнтів τ1 та τ2 для профільного скла і конструкцій з нього слід приймати у відповідності з вказівками з проектування, монтажу і експлуатації конструкцій з профільного скла.


Таблиця 8

Значення коефіцієнта r1

Відношення глибини приміщення В до висоти від рівня умовної робочої поверхні до верха вікна Відношення відстані L розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення В Значення при боковому освітленні
Середньозважений коефіцієнт відбиття ρ ср стелі, стін і полу
0,5 0,4 0,3
Відношення довжини приміщення Lп до його глибини В
0,5 2 і більше 0,5 2 і більше 0,5 2 і більше
Від 1 до 1,5 0,1 0,5 1,0 1,05 1,4 2,1 1,05 1,3 1,9 1,05 1,2 1,5 1,05 1,2 1,8 1,05 1,15 1,6 1,0 1,1 1,3 1,05 1,2 1,4 1,0 1,1 1,3 1,0 1,1 1,2
Більше 1,5 до 2,5 0,3 0,5 0,7 1,05 1,3 1,85 2,25 3,8 1,05 1,2 1,6 2,0 3,3 1,05 1,1 1,3 1,7 2,4 1,05 1,2 1,5 1,7 2,8 1,05 1,15 1,35 1,6 2,4 1,05 1,1 1,2 1,3 1,8 1,05 1,15 1,3 1,55 2,0 1,0 1,1 1,2 1,35 1,8 1,0 1,05 1,1 1,2 1,5

Продовження таблиці 8

Більше 2,5 до 3,5 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,15 1,2 1,35 1,6 2,0 2,6 3,6 5,3 7,2 1,05 1,1 1,15 1,25 1,45 1,75 2,2 3,1 4,2 5,4 1,05 1,05 1,1 1,2 1,3 1,45 1,7 2,4 3,0 4,3 1,05 1,1 1,15 1,2 1,35 1,6 1,9 2,4 2,9 3,6 1,0 1,1 1,1 1,15 1,25 1,45 1,7 2,2 2,45 3,1 1,0 1,05 1,1 1,1 1,2 1,3 1,4 1,55 1,9 2,4 1,0 1,05 1,1 1,15 1,25 1,4 1,6 1,9 2,2 2,6 1,0 1,05 1,1 1,1 1,15 1,3 1,5 1,7 1,85 2,2 1,0 1,05 1,05 1,1 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,7
Більше 3,5 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,.6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,2 1,4 1,75 2,4 3,4 4,6 6,0 7,4 9,0 1,15 1,3 1,5 2,1 2,9 3,8 4,7 5,8 7,1 7,3 1,1 1,2 1,3 1,8 2,5 3,1 3,7 4,7 5,6 5,7 1,1 1,2 1,4 1,6 2,4 2,9 3,4 4,3 5,0 1,1 1,15 1,3 1,4 1,8 2,1 2,6 2,9 3,6 4,1 1,05 1,1 1,2 1,3 1,5 1,8 2,1 2,4 3,5 1,05 1,1 1,25 1,4 1,7 2,3 2,6 3,5 1,05 1,05 1,2 1,3 1,5 1,8 2,3 2,6 1,05 1,1 1,2 1,3 1,5 1,7 1,9 2,1 2,5


Таблиця 9

Значення коефіцієнта К зд, що враховує затінення вікон іншими будівлями залежно від відношення відстані між даною будівлею і будинком напроти (Р) до висоти розміщення карнизу будинку напроти над підвіконням даного вікна (Н зд)

Р / Н зд 0,5 1,5 3 і більше
К зд 1,7 1,4 1,2 1,1 1,0

ЗМІСТ

1. Вступ 2 стор.
2. Лабораторна робота №1 Дослідження параметрів мікроклімату робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням стор.
3. Лабораторна робота №2 Визначення запиленості повітря виробничих приміщень стор.
4. Лабораторна робота №3 Визначення концентраційних меж займання газів і пари стор.
5. Лабораторна робота №4 Визначення опору і розрахунок заземлюючих пристроїв стор.
6. Лабораторна робота №5 Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень за допомогою газоаналізатора УГ-2 стор.
7. Лабораторна робота №6 Дослідження природного освітлення стор.


7625665360043533.html
7625700857967059.html

7625665360043533.html
7625700857967059.html
    PR.RU™